​У нас сосєд був Рєзнік

У нас сосєд був Рєзнік, і у його собака був, і друг друга любили. І начав вить собака його, виє і виє. А жінка сосєда Клавка і каже: “Альошка, ти б помазав підвал”. А він дума, шоб не мазать одьожку, я роздінуся – сняв сорочку і поліз помазав підвал. І зразу заболів воспалєнієм льогких. А собака ще дужче почав вить. І люди сказали, то одв’яжіть собаку, пустіть. Ну, пустили, він підбігав кругом воріт. Альошка той дві неділі пожив, чи скіки – і вмер. А собака більш не зайшов. Пока ще не хоронили, бачили його кой-хто, а як похоронили – пропав. Воду, шо обмивали (покійного – Н.О.), виливають у таке місто, шоб ніхто ніде не ходив. Покійник лежить ногами до дверей і виносять вперед ногами. Перев’язують вірьовочками руки і ноги. Люди які боліють, запитують у родичів покійного: “Можно я ноги розв’яжу?” Коли дають згоду, вірьовочку розв’язують на кладовищі і забирають з собою. У мене крутили, терпли руки, і коли вмерла сусідка, я попросила у дочки розв’язати їй ноги. Вірьовочками тими перев’язувала руки. Не знаю, може, це самовнушеніє, ну становиться легше. Буває, шо прозівають і не розв’яжуть покійникові ноги, тоді покійник сниться, і в нього зв’язані ноги. Шо при цьому робити, не знаю. Як сниться, шо покійник шось просе, то кладуть у домовину до другого покійника, шоб “передав”.