Рубрики: |
Прикмети
Народна магія Будівництво хати |
---|---|
Населений пункт: | с. Большетроїцьке, Шебекінський район, Бєлгородська область |
Респонденти: | Мішкова Раїса Олексіївна (1930) |
Збирачі: | Наталія Олійник |
Транскриптори: | Наталія Олійник |
Багаті люди хати робили дерев’яні, шилювали їх і вліплювали з надвору і з середини. Хати, які натоптували, називали топчанка. Казали: “Яка то хата? Та то топчанка”. Коли хату топчану зроблять, то могли тільки сіни добавити хворостяні і вліплювали глиною. Робили хати з хворосту. Такі хати називали “хворостянки”. Забивали два стовпчики, а між ними прокладини дві-три штуки (дерев’яні палиці – Н.О.), а між ними заправляли хворостину. Коли сволок стягнули – “могорич”. Господарі підносили випивку і закуску. Коли накладають чердак, то у святому вуглі вмазували жменю дрібних грошей, серебро.
У нас внизу города тік рівчак, ми йшли, знімали мул і брали руду глину і ліпили з них “кулачки”, кидали в грубу, вона прогорала, а потом їх товкли, розводили водою і підводили комин в хаті, налічники (навколо вікон – Н.О.), навколо дверей.
Коли побудували хату, то в нову хату на ніч впускають кішку на ніч. Кішка переночує – бува, благополучно, а бува – напачкає, значить, буде нехарашо. Навколо двору були тини. Раніше всі тини були хворостяні. Вважається, що коли собака зайде в хату, то це хуже, чим кішка. Як батюшка посвяте хату і вскоче собака, то все свяченіє пропадає. Кішка не бісовська душа, а собака – бісовська.