Рубрики: |
Поховально-поминальні звичаї
Народна магія Забобони |
---|---|
Населений пункт: | с. Кирилівка, Вовчанський район (колишнє, Харківська область |
Респонденти: | Шелест Марія Іванівна (1910), Сергієнко (Шелест) Єлизавета Максимівна (1944) |
Збирачі: | Наталія Олійник |
Дата запису: | 22.07.2003 |
Транскриптори: | Наталія Олійник |
На могилах вішальників чи топлеників хреста не ставили. Наливають бутилку води, як везуть через річку покойника. Бутилку з водою кидали у річку, коли перевозили його (щоб дощ пішов – Н.О.). Якшо людина умре, то на вікно вішали рушник. Повісють, той рушничок висить, поки аж поминають.
У скільки днів поминають?
У сорок, і в дев’ять. Хто первій ввійде, там чи невістка чи дочка, шоб тоді оддали. Коли мужик умре, то рушником хрест перв’язували, а як жінка, хусткою перев’язували, та і рушниками. Коли везуть на кладовище, застеляють гроб чорним квічастим-квічастим платком, є і білим, а тоді як у яму спускають, беруть той платок, оддають на церкву. У церкву несуть, як убирають у суботу баби, а там є подєлано таке, шо кладуть ікони, під ті ікони застеляють платками. Позастилано квічастими платками. Як оце я ходила, а тоді і приказали, жінки, не кидайте зерна по хаті (Як покійника винося з хати – Н.О.) і провожайте людей, зерном не обсипайте. А поставте коло порога в стаканьчіку, хазяйни сами його висиплять.
Куди висипали?
Курям висипала зерно на городніх воротах, туди далі на город. Зразу зерно висипали, як покойника винесуть і зерно висипають на городніх воротах. Там, де люди ходили, не обсипали. Свічечки шо світили, а вони пооставалися недопалені, загортали – і в могилку. Коли батюшку привозити, тоді засвічували всім родичам свічечки. А тоді ті свічечки збирають і тоді у могилку кладуть.