Рубрики: |
Розповіді історичні
|
---|---|
Населений пункт: | смт Малинівка, Чугуївський район, Харківська область |
Респонденти: | Фольклорний гурт "Малинова криниця" |
Збирачі: | Наталія Олійник |
Дата запису: | 03.02.2019 |
Транскриптори: | Наталія Олійник |
Село Малинівка складається із 13 сотень, а 14 сотня – це могилки. Сотні пішли із 1862 року, кажуть, тоді Катерина Друга, коли вже Малинівка організувалась, і вона два рази згоріла. Один раз від іскри паравоза, а другий раз хтось молотив, все було обставлено кулями соломи і хлопчик запалив якоби, і згорів куток другий і третій. А є ще така легенда, шо Катерина Друга оцих козаків непослушних, висилила сотнями сюда. Може й небагато їх було, ну вислана перва сотня. Перва сотня заселилася під лісом, а зараз вона Шоста сотня. Із Чугуїва в’їзжаєте в Малинівку – Перва сотня, трохи далі – Друга сотня. Центральна вулиця – Дев’ята сотня (де школа). Будинок культури знаходиться на Сьомій сотні. Дванадцята сотня – за залізною дорогою.
Місцеві назви – Свинячий хутір, Сахалін, Річка Сранка, Лягушатнік, Макогона (прізвисько було – Н.О.), Стаканчик (дід жив, у якого прізвисько було Стаканчик – Н.О.). Дідусь уже давно помер, а вуличка так і називається. Свинячий хутір, із П’ятої сотні іде як перевулок, там закапелок невеличкий, може 12 хат, грязний страшне. За залізною дорогою Сахалін іще є, далеко дуже. Від Малинівки він відокремлений і почва там піщана. Газу там нема, і світла ще не провели по вулиці. В домах є, а по вулиці немає.