Наварють мама вареників

Наварють мама вареників. Люди канєшно святкували, збиралися сім’ями, родичі приходили святкували. Наварють мама вареників, корова була, свої зійдуться там з Харківа родичі приїдуть. Оце у нас так святкували. А шоб гульби, у нас не було.

А колодку в’язали?

Колодку в’язали. Ну мама нікому не в’язали і мамі ніхто не в’язав. Того шо в нас якось рано всі заміж повиходили, один брат був і тоже женився. А тут у Маліновці, да. Тут був базар, оце де клуб, там оце на площаді був базар, звали «Полок».

Чому?

Полки стояли там, і ото збігаються на базар на час, на два, і розбігаються, хто шо продав, чи купив, і оце звався «Полок». Так оце, кому колодку в’яжуть, і ото собираються сусіди, якшо є такі, які довго заміж не виходять, сусіди зберуться, і в’яжуть колодку. А колодка – це матерію набирають. Матерією поперев’язують її всю, она тоді закликає гуляти.

Дівчатам?

Нє, не дівчатам.

А кому в’язали ?

Матерям в’язали. Хлопець чи дівчина заміж не йде, одинаково і дівчатам матерям в’язали, і хлопцям матерям в’язали. Оце колодки в’язали, оце звалася «колодка».

Через плече в’язали?

Да, отак, як на свальбі ото рушники в’яжуть, отак і колодку в’язали. А то як хто посміється. Отаку палку ще причеплють, іде з колодкою, сміються. І ото хто їй колодку в’яже, вона всіх запрошує за стіл, і тоді гуляють.

Як в’язали?

Ну оце матерією перев’яжуть, а вона оце тіліпається ззаді.

Це її на матерію чіпляли?

Да, на матерію чіпляли колодку… Оце хто вже як піде робити, дивись і заміж вийшла, а якшо хто робе і довго не жениться, тому і в’язали колодку.