У нас приїжджа молодий на машині

(На весілля – В.Г.) У нас приїжджа молодий на машині, не на коніх. Сідають за стіл. Дружки з молодою вже сидять за столом. Приїжджа молодий і в його старший боярин, а в мене – старша дружка. А то рядові дружки, дівчата. Сідають за стіл. Ну, дружки співають молодя́чі (весільні пісні - В.Г.): «Не дивись, зятю, косо, це тобі ненароком. Це тобі на всю жисть вікувати і всю правду казати». Це молодому так приспівують.

Коли перев’язують молодому руку хустинкою?

Перев’язують, як приїжджа молодий. Молода за столом сидить. Ставляють стіл перед порогом. Ті ж приходять з молодим до столу. Встали з машини, до столу приходять. І відти виходе два мужики, «старости» звалися. Старости й дружко́ – три мужики. Ну і молода должна обдарити. Обдарити ж оцих, молодого родичів. Старости – мої родичи, троє: один дружко й два старости. А в його тоже старости. Ну тоді ж ото, хто там, чи моя невістка, в мене була вже невістка, брат жонатий, виносе подарки ж. А дружко, той один… Старости торгуються хлібом, міняють чотири хлібини: ті дві принесли, й ті – дві. Той каже: «Та в мене лучній! Диви, більша хлібина! Треба доплатити до того». І ото так вони

торгуються

. А тоді ж ото поміняли хліб навхрест: той сюди, а цей – сюди. Два їх. Ну тепер: «Шо ж молода дарує?». Ну сперва молодому ж носовичок, потом бояринові. А це старости, шо міняли хліб, цим – рушники. Тепер сестра молодого – це платок. Свашка́ми звалися. В однієї торба з шишками. Як увійде в хату, так дружкам дає шишки, дають по рюмці й по дві шишечки. Ото таке. Поміняють і ото тоді подарки дають. Кажуть, значить: «Спасіба сватові й свасі, й молодій княгині, шо рано вставала й подарочки дбала».

Рушники вишиті вами?

Вишивала, тоді купованого не було нічого. Хоч і по одній лиштовці, а шоб був вишитий і з кружевом.

Руку молодому молода зав’язувала?

Ні, ні. Отамечки, перед столом. На паличці подають. Паличка така, на паличці носовичок. Молодому, тепер старший боярин, це носовички. А вже тим – рушники. Молодому подарок.