Місяць оце зімою ясний-ясний, значіть будуть морози

Місяць оце зімою ясний-ясний, значіть будуть морози. А як хмурний місяць, значіть не буде морозу.

Раньче часів не було і орієнтувалися по сонцю. Стане напротів сонця, як оце рівно сонце, значіть якраз дванадцять. Як оце трошки звернуло, уже час, уже два, уже три… і до заходу сонця.

Вийшла я заміж, чоловік робив. Посідали ми снідати, виходний був, і птичка як ударила в вікно. А батько й каже: “Царство небесне”. Батько остався сам, четверо дітей, жінка вмерла. Каже: “Женився, женився. Я нужен, а дітям матері нема”. А птичка як ударилася, а батько каже: “Це хтось у нас вийде”. Вони думали, шо я не житиму більше всього, ми багатше жили, хата у нас була хароша, велика, все в хаті було. А до його прийшли, там столик стояв та дві кроваті і все. У мене було сундук і кровать (придане – Н.О.). А тоді неділі через дві повістка приходе у воєнкомат. А його не брали через те, шо батько старий. Як тіки ми поженилися, у сорок первому году тринадцятого іюня, ще до війни, а двадцять второго война. Забрали його.