Пришивали. Пришивається молодій до платка

Рубрики: Весільне вбрання

Пришивання квітки
Населений пункт: с. Ямне, Великописарівський район, Сумська область
Респонденти: Гавриленко Марія Кирилівна (1945)
Збирачі: Вікторія Гавриленко
Дата запису: 06.03.2016
Транскриптори: Вікторія Гавриленко

Квітки пришивали?

Пришивали. Пришивається молодій до платка. Сперва вона як ходе у квітках (у вінку - В.Г.), так тута дві квітки із кісників. А вже як ото молодому там пришивають, він викупає. Пришива, примєрно, моя невістка, пришиває. Як у мене нема сестри, невістка пришивала. А як є сестра, одна, там, і друга, і то пришиють цю квітку (до шапки - В.Г.). Надіва одна – викупай шапку, давай гроші.

До шапки йому пришивали?

Оце ж у молодої вінки́ (дві квітки зі стрічок - В.Г.), отут віночки. Однакові. А тоді одрізають у молодої (квітку від вінка - В.Г.) і пришивають йому, а один у неї остається. Тоді вже, як її розберуть, привезуть осюди до молодого, одрізають у неї і пришивають до платка. Такий шерстяненький красивий платок. Тоді пришиють квітку, й вже вона в платку ходе. Вже вона молодиця. Ведуть до сусідів і там розбирають.

Хто зав’язує хустку?

Сама зав’язує, дають платочок із дому, заготовляють ше перед свайбою. І ото до платочка (пришивають квітку – В.Г.). І оце на правий бік отут чіпляли. І тоді вона зав’язується ж і робиться молодиця. Вже вони її розібрали з цвітків. Оце все поскидали, спідницю ту, шо рясну надівали, уже вона у простому. Вже її розібрали, вже все, свайба кончилась. Бе́седою кончається свайба, в понеділок. А в неділю оце все робиться. У молодої йому пришивають, а в молодого, як уже її привезли туди, ведуть старша дружка, ведуть її до сусідів. Тут не розбирали, де свайба. А ведуть до сусідів, поскидають усе і намисто оте все, позгортають, треба однести, воно не своє.

А вінок?

А вінок то купував молодий і дарив же молодій. І так він оставався у мене. А тоді йшла друга людина заміж, і прийшла й перекупила.

Квітки

округи. Як шапка надівається, отут скручене, а до його отута іззаду кісники прив’язуються. Квітки бомажні, там робили в Писарівці. Люди були, і робили вінки, ми ходили з ним купували. Двадцять п’ять рублів тоді сто́яло я знаю.

Якого кольору квітки були?

Ну червоний, білий рядочок, таке воскове, біленькі брунечки, отут листя із того зелене вгорі. Ну так, плели вони так. Я не знаю, може перед войною там і в платках ішли просто. А в такі года, як ми, ішли в квітках, усі в квітках.