| Рубрики: |
"Чесність" молодої
Рядження ("Циганщина") Післявесільні викупи та розваги ("Житниця") |
|---|---|
| Населений пункт: | с. Студенок, Ізюмський район, Харківська область |
| Респонденти: | Куценко Лукія Порфирівна (1912) |
| Збирачі: | Наталія Олійник |
| Дата запису: | 03.07.2002 |
| Транскриптори: | Наталія Олійник |
Хто ходив будити молодих?
Батько та мати ходили будити молодих.
Чиї батьки?
Його. Як молода чесна, то переведуть через красний платочок у двір.
Хто переводив?
Дружко переводив. На другий день свальби батьки молодої ідуть дивиться як живе дочка їхня. Тещу везуть до зятя в гості. Зять уже так старається, шоб тещу уберегти, обізатєльно її де-небудь покупають у річки. А зять тоді ж викупляє її. На хвіртки сковорода, жарють яєшню. Сковорода там яка-небудь із палок зроблена. Матері молодої дають палички і вона должна наштрикнути яєчню. А вона тіки ширяти, а вони приберуть сковороду. “Цигани” ходять по дворах курей збирають, а тоді патрають їх, готовлять на другий день. Тещу до магазіна привезуть, їй же надарили, шоб шо-небудь купила вона.
Чи дарували матері чоботи?
Мати молодої співала, коли їй подарили чоботи: “Оце ж тії чоботи, що зять дав…”.
Що робили, коли віддавали останню дочку заміж чи женили сина?
На хвіртки забивали “чіп”. Казали: “Як стук, так і руб”. На той чіп становлять рюмку і шоб він не брався ні за шо, і із рюмки випив без помощі рук.
Це як останнього женять чи віддають заміж?
Та чи син, чи дочка, шоб останній був. І ото туди воду ллють, де він б’є. Та як ударе по грязюці, і людей позабризкує.
Редакція сайту ставиться з повагою до всіх етнічних і релігійних груп. Також ми розуміємо погляди прихильників мовного пуризму. Публікація образливих або лайливих слів є необхідністю задля збереження фольклорних матеріалів у тому вигляді, в якому вони побутували на момент запису.
