Дітей заставляли лізти під стіл квоктати, щоб багато курей було

Рубрики: Спиридона (Свиридона)

Кутя

Пряники

Ворожіння на Різдвяні святки

Вечірники

Колядування

Виганяти кутю (Мороза)
Населений пункт: с. Студенок, Ізюмський район, Харківська область
Респонденти: Морковіна Раїса Радивонівна (1929), Лобко Віра Радивонівна (1924), Горкуненко Ніна Іванівна (1925)
Збирачі: Наталія Олійник
Дата запису: 03.07.2002
Транскриптори: Наталія Олійник

Коли несли кутю на покутя, господиня квоктала: “Кво-кво-кво”, поки й поставе на покутя. Дітей заставляли лізти під стіл квоктати, щоб багато курей було. Носили вечерю. Пряники давали як дар, “коники”, “московки”, помережені рожевим. Особливо хресникам старалися щоб великий кінь був чи московка. Носили звізду. Колядували.

Дівчата ворожили на хлопців. Під подушку з сірників складала колодязь. Жених уві сні приїде по воду. Кидали через ворота чоботи, в яку сторону впаде носком, туди і заміж підеш. В темній кімнаті дівчина сідала за стіл. На столі ставили дзеркало, свічка горить обізатільно. Ти должна дивитися в дзеркало і не оглядатися, а коли він підійде, ти старайся його чи вщипнуть, чи вдряпнути, чи розрізати, щоб потім узнати його.

На водосвяття приходили додому і свяченою крейдою писали хрестики. Вгорі на вікнах, на дверях від грози. Свяченою водою кропили двір, у хліві. Батько в миску наливав воду і кропильцем кропив. Коли виганяли кутю. Приказували: “Геть, кутя, із покутя, а узвар на базар”.

На Свиридона ставити гілочки вишні у воду, як розцвіте – вийдеш заміж. Гадали чи вийдеш заміж чи ні.