| Рубрики: |
Придане (Скриня, Сундук)
Прощання з батьками |
|---|---|
| Населений пункт: | с. Ямне, Великописарівський район, Сумська область |
| Респонденти: | Доценко Марія Андріївна (1941), Єпанчинцева Ганна Костянтинівна (1933) |
| Збирачі: | Вікторія Гавриленко |
| Дата запису: | 07.03.2016 |
| Транскриптори: | Вікторія Гавриленко |
А як батьки благословили?
Ну це ж тоді мало благословили, це вже я так і не помню. Хіба батько й мати з іконами. І шо вони там кажуть? Три рази шось кажуть. «Годи й живи». Христять іконкою отак, христять їх. Його, тоді її. А тоді ж цілують іконку і вони батьків цілують. І уже він забирає її їдуть до нього. Придане ж везуть. Січас біз приданого. А тоді ж, ой йо йой: і сундук, і подушки, і рядна, тоді ткали, рядна кладуть. І подушки і сундук, ой йо йой. Це ж тоді сундуки були, а тоді стали шахванери. А то ж сундуки були дерев’яні, шахванери мало в кого, ну бєдность же була після войни.
