| Рубрики: |
Прощання дружок з молодою
|
|---|---|
| Населений пункт: | с. Некременне, Олександрівський (Краматорський) район, Донецька область |
| Респонденти: | Галина Іванівна Хоронько (1938), Віра Миколаївна Кушнір (1946), Любов Миколаївна Маркевич (1937), Антоніна Афанасіївна Федорова (1940) |
| Збирачі: | Неля Шевченко |
| Дата запису: | 01.06.2006 |
| Транскриптори: | Ліна Добрянська |
| Колекція: | Донецька колекція Степана Мишанича |
Так, в кінці весільного ритуалу дружки прощаються з нареченою, приспівуючи:
Прощай, прощай, Галочка, ми вже йдемо,
Ми вже твоє дівування з собой беремо,
Ми вже того Вітєчку даримо.
Після цієї прощальної пісні молодь уже більш не приймала участі у весіллі – уже гуляло старше покоління. Там і жартували, там і вульгарили, от. А молодь од цього, од цього ограждали.
