Цифровий Архів Етнографічних Матеріалів Слобожанщини та Полтавщини
Цей проєкт відкриває глибини українських традицій та українських звичаїв через етнографічні джерела, зібрані від селян, що ділилися своїми історіями про місцевий побут та культурні особливості. Фольклористи детально зафіксували ці розповіді, створюючи місткий зв'язок між минулим та сучасністю, що поглиблює наше розуміння важливості збереження цінних традицій для майбутніх поколінь.
Шукати розповіді
Як шукати
Випадкова Розповідь
Батько і мати запрягали коня, сани
Я їздила. Батько і мати запрягали коня, сани. І отам Софіївка, Дорошенкове (села – Н.О.), туда я носила вечерю матері хрещеній. З батьками їздили? З батьками. Давала вона чашичку насіння гарбузового..
Місця запису
Зосереджуючись на Полтавщині та Слобожанщині, ми відкрили регіон, де, незважаючи на історичні випробування, збереглася унікальна культурна спадщина. Наші фольклористи, корінні мешканці цих місць, з повагою записували місцеві оповіді та традиції, які відображають неповторний дух цих територій. Ця робота не тільки збагатила нашу колекцію етнографічних джерел, але й допомогла глибше зрозуміти, як історичні обставини впливають на формування та збереження фольклору в особливих регіонах України.
Пошук та рубрикатор
Рубрикатор
-
В кінці весільного ритуалу дружки прощаються з нареченою
с. Некременне, Олександрівський (Краматорський) районТак, в кінці весільного ритуалу дружки прощаються з нареченою, приспівуючи: Прощай, прощай, Галочка, ми вже йдемо,Ми вже твоє дівування з собой беремо,Ми вже того Вітєчку даримо. Після цієї прощальн..
-
Після жартівливих веселих частівок настає сумний період на весіллі
с. Некременне, Олександрівський (Краматорський) районТак, після жартівливих веселих частівок настає сумний період на весіллі: роздівають наречену – знімають фату дві жінки, напинають її платочком, а фату держать над головою і приспівуючи: Покрівочка пл..
-
Раніше, коли дівчина виходила заміж, був такий дуже хороший звичай
с. Некременне, Олександрівський (Краматорський) районРаніше, коли дівчина виходила заміж, був такий дуже хороший звичай: старша дружка водила наречену, ходили із шишками, заходили у двір до родичів, до сусідів, кланялися, запрошували на весілля і давали..
