| Рубрики: |
Весільне вбрання
Запрошення на весілля (Кликання) |
|---|---|
| Населений пункт: | с. Харківці, Миргородський (Лохвицький) район, Полтавська область |
| Респонденти: | Катерина Карпівна Одношевна (1926) (м. Лохвиця, Миргородський район), Марія Омелянівна Дрога (1925), Ганна Андріївна Перерва (1938), Явдоха Гаврилівна Діброва (1924) |
| Збирачі: | Марина Мусієнко |
| Дата запису: | 05.05.1999 |
| Транскриптори: | Наталія Олійник |
| Колекція: | Донецька колекція Степана Мишанича |
У суботу, молода уже ж, часа… в десять, убирається в українську сорочку з виноградом, така хороша, шоб і внизу видно було квіти і на рукавах. І надіва карсет, і спідницю, і крайку, і вінок, і намисто, і лєнти.
І потом і дружки убираються тоже в таке. І беруть свої ціпочки, повбирані в квітки, і хлібину молода несе. А дівчата, дружка старша і менша, ідуть вони із нею рядом. І йдуть приглашать уже по списку. Дають їм список із дому, до кого йти. І вони так ходять пушти аж до самого вечора. Заходять молода і дружки і кажну хату, кладуть хлібину на стіл, вона дольжна буть замотана в платочок. І потом кладуть на стіл, і каже молода, кланяється три рази і каже: «Просили батько й мати, приходьте до нас на свайбу, там на час дня». А як немає рідного батька, наймають, хрещеного там, чі сусіда, чі якого там брата, чі дядька. І вони тоді й кажуть: «Приходьте на свайбу, просили батько хрещений, приходьте на свайбу».