На піст, к Великодню, це заговини були

На піст, к Великодню, це заговини були. Усе їли м’ясне, молочне, а вже у понеділок, «жилавий» понеділок називався. Тісто тільки на воді було, там коржик який спечуть, там суп зварять, чі затірку, чі галушки, чі шо, на воді, пісне. Уже ні молока, ні масла, ні сиру, ні сала, оцього нічого вже ніззя сім неділь. Жиляники – це панпушки напечуть на воді. Готовили хрін і редьку.

Як готували?

Хріна того нарубають, натруть, тоді з квасом і угощалися. А редьку тоже ж так, чістили її, кришили, солькою солили. На жилявий понеділок, хто прийде первій у двір – щастя буде, а як баба – це нещастя. Кого першого побачиш (у жилявий понеділок – Н.О.), єслі мужчіну здорового побачіла – значіть щастя, а єслі бабу – то нещастя.