​Зібралися чоловік і жінка на ярмарок

Зібралися чоловік і жінка на ярмарок, спішать. Жінка говорить: «Їж ти, чоловіче, борщ, а я курятину, швидше поснідаємо». Вийшли на подвірʼя їхати. Чоловік каже: «Сідай, жінко, на воза, а я на коня, швидше на ярмарку будем». Жінка: «Так це ж не так!». Чоловік: «Так…(далі відсутній фрагмент) Жінка: «Найшла коса на камінь».

Пішла жінка на ярмарок, обганяє її кум на возі і говорить: «Сідай, кумо, підвезу». А жінка: «Спасибі, куме, я спішу».

Зайшов чоловік до кума в гості, сіли за стіл. Хазяїн крає хліб, багато скибок. Гість говорить: «Для чого стільки ріжеш?». Хазяїн гостю: «В гостях мовчи, а дома вказуй!». Пообідали, вийшли на подвір’я. Гість запрягає кобилу, хомут надіває на хвіст, а не на шию. Хазяїн питає: «Що ти робиш, хто так запрягає?». Гість відповідає: «Я хазяїн кобили, хазяїн знає, що кобилі робе!»

Судять цигана. Суддя питає: «За що судишся?». Циган: «За халатність: кобилу вкрав, а лоша осталось».

Суддя питає: Навіщо гроші вкрав?». Циган: «Пане суддя! Якби ви йшли і лежала купа грошей і купа ума, що б ви взяли?». Суддя: «Я взяв би купу ума!». Циган: «От бачте, у кого чого нема, той те й бере!»

Судять селянина, що пана вбив, і присудили до шибениці. Перед покаранням питають, що він просить перед смертю, все виконають. Селянин: «Тоді хай повісять суддю замість мене!».