Рубрики: |
Примовки
Прислівʼя |
---|---|
Населений пункт: | м. Балаклія, Балаклійський район, Харківська область |
Респонденти: | Перепечай Валентина Леонідівна (1949) |
Збирачі: | Галина Кравченко |
Дата запису: | 21.02.1990 |
Транскриптори: | Галина Лук'янець |
Від тюрми і од суми не зарікайся.
Зарікалася свиня гімна не їсти, біжить, а воно аж дві кучі лежить.
Що ти пристав, як пʼяний до радіва: заграй та заграй.
В тебе ніс як огірок. А в тебе – як копистка розвернутий.
Тільки й світу, що у вікні.
Швидко робиться – сліпе родиться.
За свого Хому кого схочу, того й візьму.
Кожна гнида задки кида.
Кожна сосиска з себе ковбасу корчить.
Срала, мазала, ліпила, глини не хватило, насцяла, підвела…(та й до діла довела?)
Друг не той, що медом маже, а що правду скаже.
Пусти свій кусок хліба за течією і він вернеться до тебе з маслом.
Робота не комар, од неї не одхрестишся.
Поки грім не гримне, мужик не перехреститься.
Краще гірка правда, аніж солодка брехня.
Що до чого, а кулак до морди.
Він просе та й плаче, а ти ридай, та не давай.
Згадав, як срать сідав, а як устав, то як і звать забув.
Книжки в сумці, а хуй на думці.
У ледачих ковалів не буває мозолів.
Чого мотаєшся по хаті, як яйця у штанях?
Сцики-дрики, грайте музики.
Закон як дишло, куди повернеш – туди і вийшло.
Рука руку миє.
Гостре словечко коле сердечко.
Насцяв – не вгодиш, і перднеш - розсердиш, хоть повен рот насри – все не те.
До нашого берега що не припливе – як не гівно, так тріска.
Жила, як під тином висралася, а заміж вийшла, як в гамно вступила.
Набздиш – не вгодиш, і перднеш – розсердиш.
Що ти натягаєш на киселі шкурку?
Невістка – чужа кістка, зять – любе взять.
Покірне телятко дві матки ссе.
За що купила, за те й продала.
Ота риба та зайці завели мене в старці.
Ого, більше мого.
Як не бачу – душа мре, а побачу – з душі пре.
Гарний язик, хвате Рябкові сраку залатати!
Чого виєш, як сучка пердунова у тину застрягла?
Така ряба як карась, та нащо вона здалась?
Побачив пан на старцю свиту.
Чим воно, бідне, й питається? Один зуб, та й той шатається.
Не дивись на рубаху, а дивись на забабаху.
Як єсть курочка, зваре борщ, та й дурочка.
Наша сваха не перебираха: хоть мед – так жреть, хоть канхвети лупе, як хто купе.
Дайте, не минайте, хто в торбу, хто в морду, хто в бутилку, хто по затилку, хто в підсаку, а хто під сраку.
Ціле літо вона рядно протягала (про ліниву молодичку).
Ні Богу свічка, ні чорту кочерга.
Не простягай руки, бо витягнеш ноги.
Один їсть, а семеро в рот заглядають та слину ковтають.
У себе на скраєчку посіяли гречку.
Редакція сайту ставиться з повагою до всіх етнічних і релігійних груп. Також ми розуміємо погляди прихильників мовного пуризму. Публікація образливих або лайливих слів є необхідністю задля збереження фольклорних матеріалів у тому вигляді, в якому вони побутували на момент запису.