Ще й така й на срака

Ще й така й на срака.

Іван! Га? Подай те, що плига!

Робота не хуй, стояла та й стоятиме.

Не дам, не проси, как поженимся – половником хлебай!

Яка господиня – так й вродила диня.

Несміливому нема де стати.

Купається в добрі, як вареник у маслі.

Лякана ворона куща боїться.

Хліб, сіль, вода – нема голода.

На язиці густо, а в голові пусто.

Яка швачка – така й сорочка.

Велика риба у великій воді водиться.

Ти корові сіна стіжок – вона тобі молока візок.

З-за лежання нема часу для сидіння.

І щоб ложку в руках тримати, треба силу мати.

Не вчи рибу плавати.

Їдять, як за спину кидають.

Які харчі, така й робота.

Прилип, як глина до штанів.

Жениться – не меду напиться.

Хто працює, дома не ночує.

Де свої .. кусаються, чужі не мішаються.

Близько бачити, та далеко кульгачити.

Ні під ким не копай яму, бо сам можеш у неї попасти.

Нікому не зич того, що тобі не (личе ?)

Щось хочеш мати – не треба спати.

Не лакомся на чуже добро, бо можеш і свого позбутися.

Багато не кусай, бо можеш вдавитися.

Знайдеш – не радій, загубиш – не журися.

Гарні гості, та не в пору.

Від теплого слова і лід розстає..

Пʼяниці і в калюжі рай.

Хоч пʼяниця і проспиться, а до роботи не годиться.

Хто пʼяницю полюбив – вік свій загубив.

Був би дьоготь, а бочка з медом знайдеться.

Пʼяний храбриться, а проспиться – і свині боїться.

Мовчи, дурний, за розумного приймуть!

Срав, балакав, кукурікав, гавкав. (той, що все одночасно робить)

Твої речі тобі в плечі. (якщо тебе лають)

З твого рота тобі в пазуху. (якщо тебе образили)

Хіба мама винувата, що дитина дурнувата.

Дай, Бог, нашому теляті вовка зʼїсти.

Багато будеш їсти один, то скоро удавишся.

Не одкривай широко рота, бо ґава стрибне.

Що сіре, те й вовк.

Гусак свині не товариш.

Нахапався вершків, як цуцик бліх.

За ваше жито та вас бито.

Під сидячу жопу долар не підкладеш.