| Рубрики: |
Великодня субота
Вознесіння (Вшестя) |
|---|---|
| Населений пункт: | с. Великі Хутори, Шевченківський район, Харківська область |
| Респонденти: | Осика Мотря Іванівна (1907) |
| Збирачі: | Наталія Олійник |
| Дата запису: | 04.08.1994 |
| Транскриптори: | Наталія Олійник |
У суботу оце, невісточка у нас була, ми ще ж малі були. Так вона як говіє, так оце у суботу стане Богу молиться утром, ще не йшла до церкви, і просе прощєнія в батьків. Каже: – Тату, простіт мене! Они кажуть: – Бог простить! І другий раз! Бог простить. Она поклон кладе. І третій раз! Бог простить і я прощаю. Оце вона прощається з батьками.
Як вона кланялася?
Ставала на коліна і три поклона клала. Чолом до долівки доставала. А тоді ж в мамки просила, в свекрухи прощєнія, а тоді йшла до церкви. Тоді там причащали її. Вона причастилася, то тайна Христова, гріхи всі прощаються як тайну Христову прийме.
Як це?
У батюшки в чаші там крихотки хліба, батюшка вичітує і крихотки хліба кладуть у вино.
До Вознісєнія можно казати Христос Воскрес!
Драбинки пекли?
Ні.
