Тут же станок видно, а підтичку не так видно, так пришивали із хужого полотна, з матірного

Рубрики: Одяг

Головні убори

Прикраси
Населений пункт: с. Великі Хутори, Шевченківський район, Харківська область
Респонденти: Осика Мотря Іванівна (1907)
Збирачі: Наталія Олійник
Дата запису: 04.08.1994
Транскриптори: Наталія Олійник

Тут же станок видно, а підтичку не так видно, так пришивали із хужого полотна, з матірного. А були і додільні сорочки. Ото вся така додільна.

Скільки було пілок у сорочці?

Три пілки.

Хвартухи носили?

Носили.

Поясами підперезувалися?

Підперезувалися. Вони так і називалися пояса.

А вони які були, кольорові?

Красні з китицями. Ми вже не підв’язувалися, бабусі підв’язувалися.

Де пояса зав’язувалися?

Збоку і шоб висіли ж китиці.

А керсетки одягали?

Одягали. Керсетки були вишиті, а були і не вишиті. Поли вишивали. Ззаді були вусики.

Які були головні убори?

Були очіпки, хустки.

А киреї були?

У нас була кирея чорна із сукна. Із овець пряли вовну і ткали, і валили сукно, і тоді шили портні. У моді була кирея із воротником. Як оце куди їде зімою, гляди таке, січас нема, а тоді підніметься курява.

А воротник великий був?

Отак башлик був пришитий.

А свитки були?

По нашому називається попоня. Вона не зшита, вона так обмотується. Ну ми не обмотувалися вже.

А як нею обмотуються?

Так обмотуються. Раньче у бабушок були попоні і з полотна, гопанка така.

Що таке гопанка?

Надівається отак через голову, там нема ні тугвиць, нічого. Так отут вона довгенька спереді, а отут коротенька. Так оце раньче ходили баби в попонях, она сукняна, тепла була. І отак она обмотається нею, під’яжеться, а тоді гопанку надіне. Ото вони так наряжались. Попоньою обмотаються, а гопанку зверху надінуть.

А прикраси які були: намисто, дукачі?

Носили, аякже. Дукачі і намисто носили. І молода ж надівала намиста і дукачики.