​Родила – коло припічка на соломі

Текст збирача:

(Родила – К.К.) коло припічка на соломі, навприсядки, на колінах, бо лежати важче; як спородила, то кажуть: “Слава Богу, розсипалася!”. Пуп дитині перев’язували валом (з прядива), пуповину перекушувала баба. Зразу після пологів бабу-повитуху пригощали, перев’язували чимось. “Місто” і пуповину баба закопувала в долівку, під лоханкою для свиней. Як народила жінка, зразу і сама купається у шаплику. Їла породілля з усіма. Дитину перший раз купала баба, якесь зілля (у воду) кидала. Тоді купали в сокирках, любистці, чистотілі. Воду виливали під деревину, щоб і дитина росла, і дерево. В колиску вкладала мати, перед тим спочатку хрестила її. Хрестик вішали над колискою, пусту не можна було качати, бо спустіє. Пелюшки сушили на коміні (як зима) або на вулиці, щоб не дуже видно було. На народження дитині “ноги миють” на 3-4 день. Збираються гості, п’ють. Ніхто (з чужих – К.К.) не дивиться на дитину. Не можна до шести неділь (до сороковин) ходити по воду та слідкували, щоб голова в породіллі була завжди покрита.

Коли народилося мертве, то закопували у хаті, під помийницею свинячою. А як трошки ворушилось у матері або хоч трошки пожило, то русалки, хоронили у канавах коло кладовища. Як мати поховає дитину, не можна багато плакати: ”Поховала жінка сина, і дуже плакала за ним. Раз вночі бачить сон, що син голий з печі злізає і каже: “Мамо, не обливайте мене водою, бо мені холодно і я в воді лежу!”. Такі сни в Клюшниківці не рідкість.