Хрестили на третій день

Текст збирача:

Хрестили на третій день, щоб нехрещені не вмирали. Ім’я давали по тому дню, що народилося дитя. Однакові імена дітям однієї сім’ї давали “по нещастю”, як батьки забули, що вже дали таке ім’я. Найпоширеніші імена для дівчаток: Мотря, Тетяна, Оксана, Явдоха, Палажка, Ганна, Марія; для хлопчиків: Іван, Дмитро, Павло, Сергій, Грицько, Степан, Андрій, Хведір; був і Ладимир (Володимир).

Кумом буде перший, хто зайде в хату після народження, частіше у куми брали брата матері і його жінку. Якщо в батьків багато дітей вмирало, то при наступному хрещенні брали у куми чужих, “стрічних” людей. Вік кумів може бути різний; кум може бути один для багатьох дітей однієї сім’ї. Кумами могли бути і нежонатий, і дівка. На хрестини несуть хлібину та сорочку, платили за хрестину кум з кумою. Хрестили після служби або після заутреньої; бувало, що хрестили дома. До хрестин дитя купають, а після в цей день – вже ні. Батюшка як хрестить, то ріже ньогті і волосся. Кума несе дитину і туди, і назад, повертались тою ж дорогою. Як приносять додому (з церкви), то дівчинку віддають батькові, а хлопчика – матері. Вносить в хату кума і каже: “Брали рожденного, а принесли хрещеного”. Після кладуть на піч і гуляють. На обід сходиться рідня, запрошував батько. За стіл не сажали дітей, їм на полу. Гроші рідня давала на “повивач”. Після батьки давали кумам крижмо (матерію), інколи й хліб, а вони (куми) дають хліб. На другий день приходять “очі драть”, щоб дивилось ясно - похмеляються. На родини несуть гостинець чи хліб (або коржик). Після хрестин кум з кумою приходили на яку-небудь неділю. Кумів запрошували на всі празники. Сваритися з кумами не можна,але сварилися. Куму з кумою можна було одружуватися, то не гріх. Як дитина хворіє дуже, то куми протягали її через вікно. У понеділок на весіллі кум з кумою сидять на почетному місці, але на весіллі у поїзд вони не входили. Якщо дитина до цього становилася сиротою, то куми заміняли на весіллі батьків.