Кажде готовилось

Як у Залізняку Святвечір празнували, як готувалися?

Кажде готовилось. І пироги пекли, і в хатах прибірали, шоб чисто було, всього було.

Їли ж тільки пісне на Святвечір

Да, да.

А додержувались, шо дванадцять страв?

Хто його раньше додержував? Зараз молоді додержують. У нас дві невістки у Галіни. Так як почнуть готовить, ще й мені привезуть.

А раніше колись давно як відбувалася ця вечеря? Кутю, узвар робили це обов’язково?

Ну озвар варили, кутю варили.

Кутю з якого зерна?

Кутю яшну, товкли у ступах і яшне те, настояща кутя була. Озвар із кришеників варили.

Кришеники – це яблука?

Яблука.

А в яшну кутю клали чи мак чи мед?

Де тоді раньше був отой мед? Тоді раньше не було ні меду. Мак появився, так його враз і запретили. А хтозна де вони беруть той мак. І булки печуть тепер з маком.

А де оця кутя і узвар стояли?

На покуті, на покуті.

Хто їх туди ставив?

Та в нас батька не було, так мама ставила. Знаю, колосків ложили на табуретку чи на стільчик. Я в бідній сім’ї жила, в мене батько загинув на войні. А мама осталась, нас четверо. Так ми не розкошували.

Так вона ставила на оці колоски кутю і озвар?

Да. А тоді ввечері сідали вечерять. Сипали кутю, озвар, їли та і всьо.

Чи давали худобі цю кутю?

Курям давали. Оставалася не доїдали, так висипали курям. Просто мабуть, шо осталась, оддали та й усе.

А вечерю прийнято було носить?

Принято. До хрещеної. У мене його й моїх п’ятеро хрещеників, як посходяться.