Рубрики: |
Михайлове чудо
|
---|---|
Населений пункт: | с. Угроїди, Сумський район, Сумська область |
Респонденти: | Бойко Олена Павлівна (1953) |
Збирачі: | Вікторія Гавриленко, О.В. Шляжко |
Дата запису: | 15.09.2021 |
Транскриптори: | Вікторія Гавриленко |
Михайлове Чудо ж, кажуть, не так празник великий, як каратаєльний він дуже. Каратєльний, оце ж буде у неділю.
А чого? Що не можна робить?
Ну нильзя. У нас, напримєр, у селі, там, де я жила, строїли хату чи сарай. Покрить нада було. І баби ж ото на вулицю виходять, в празни́чних фартухах, і ото сідають оддихають вони. А воно на празник цей всігда гроза була. Баби кажуть: «Васю, та не нада трогать до обід, хай у церкві хоч служеніє вже хоч одбуде, а тоді покриєш її». Ну в обід покрили, посідали ж вони обідать. Гроза така, страшна гроза була! Як дало: три стріли́ в хату дало! І желізо те летіло, і дрова горіли, і все, не підійти. Пожарку визвали і верх згорів. Оце їм празник такий був. Так він казав отоді: «Скільки й житиму, і дітям, і онукам буду заказувать». Боже сохрани, шоб у цей празник ви робили шо-небудь». Він як? Каратєльний він, цей празник. Ну не всих карає. А бачиш, прийшлося і все. Аби він, може, хоч ще не так сказав. А то: «Ось як покриєм, так ото вам і Михайлове Чудо буде». І начудило. При моїй оце жизні таке було, це в нас на вулиці, лічно в нас на вулиці, через два двора од нас там, коло мамки. Оце таке було.