Дванадцять страв готовили пісних.

Дванадцять страв готовили пісних. Роблять ізвечера це. А тоді вже дванадцять часів пройшло, собіраються, пісна вся вечеря, вечеряють. Так у нас робили. Кутю обізатєльно (готували – В.Г.). Озвар, кутя.

З якого зерна кутя?

У нас було із яшного, яшна кутя була. А озвар із сушених груш там, яблук.

Чи присмачували кутю?

Мак мняли, з маком, з медом робили, шоб добра була. Робили: горщок куті і коструля озвару. На покуті діван такий стояв. Там сіно мостили і в те сіно становили кутю й озвар. І то воно там стояло три чи чотирі дні. Поки празник пройде. Цей день, шо вечерю носять – Святвечір. Носили хрещеному, хрещеній діти. До батька й до матері (хрещених – В.Г.) несуть вечерю, до баби чи до діда, вобщім по родичах носили. Клали баночку куті, пироги. І носили. Ті куштували. А бувало так, шо ці забірали, своє клали узамєн. І пішли далі. Де – покоштують і становлять на місто, а як де було, шо переміняли. «Святий вечір, добрий вечір! Нате вам, мамо й тату, вечерю», – так казали. Як не хрещеним, заносять, кажуть там: «Тьотю, дядю, нате вам вечерю». А хрещеним то так казали всігда. (Колядувати на Різдво ходили – В.Г.) діти. Бувало, шо й такі парубки здорові ходили, колядували.