Молода у суботу оце як десь далеко є родичі

Молода у суботу оце як десь далеко є родичі, їдуть… убірали, тоді ж кіньми їздили, запрягали пару коней, або одну. Дугу вбірали і сідала ж молода і дружка, боярин там та молодий. Їхали ж у другі села кликать родичів.

А дружок вона запрошувала якось?

Аякже.

Вона ходила по хатах?

Ні, просто, дівчата вони ж ходили, й вона ще ходила на досвітки. Договарюються ж.

Дружок вона багато брала дівчат?

Скільки було, багато. З десяток якшо таке.

А кликать вона з усіма ходила, чи тільки з старшою?

Ну вона вдвох ідуть із старшою, а ті йдуть купкою дорогою. Молода пішла у двір, а вони стоять співають.

А заходила вона в хату кликать із старшою, чи сама?

Ні, із старшою. Кланяється й каже: «Просили батько й мати, й я прошу: приходьте на свайбу». (Хлібину – В.Г.) сама поцілує, тоді ж дає хазяїнові чи хазяйці. Вона під рукою несе. Перев’язана й хлібина замотана. Така ж обична хлібинка. В каждій хаті ото такечка дасть, хазяйка поцілує, оддасть їй.

А дружка носила з собою якусь палку?

А, дві палочки перев’язані красною лєнточкою дружка носила.