У понеділок же ж тоже сходяться

У понеділок же ж тоже сходяться ж гуляють, зносяться. Ну це вже на кашу було аж у середу, кашу варили. Це теперечка разом, а тоді… Роблять мужики метр, міряють, ходять «обніжки вказують». Шоб за шо було випить. А горщок били це вже на другий день, у понеділок. Дрючок довгий. Мотаються, поки оце дрючок не поставлять, а тоді ж ото б’ють, зоб’є дрючок, тому ж могорич.

Як, дрючок ставлять і одягають горщок?

Горщок надівають або глечик, шоб череп’яне, шоб таке, шо розбилося. І тоді ж ото ставляють… А є на дерево злізуть, а тоді ще. Ну на дереві ж там з гілками ні, а обично…

Втикають в землю дрючок, щоб стояв?

Да.

А як треба той горщок збивать?

Ломакою. Кидають отакі ломачки. Попобігають попоносять мужики, кажен собі. Тоді попозбіраєш.

І хто розіб’є получає могорич?

Той же могорич. А тоді вже пішли гуртом б’ють. (В понеділок чудили, доповнення місцевого мешканця – В.Г.) Так вони привезли коняку, запрягли коняку передом до воза, тоді поставили жлукто, там запалили в жлуктові шось . І драбину поставили, хтось на драбину зліз вірьовками там поприв’язували. Я малим ще таким був, а оце запам’яталось. І давай… молотарка, шось там крутять. Тоді тих, снопи несуть, крутять, молотять. Тоді якесь зерно насобирають: «Дивіться скільки!» Віють. У вівторок – кашу. Ходили цигани (дисклеймер), убіралися жінки ж там у циганки (дисклеймер) і тоді ходили скрізь по хатах курей ловили. Хто сам дасть, у кого поймають. Назбірають курей, принесуть, поріжуть. Тоді ж ото кашу варять з того м’яса.