| Рубрики: |
Великдень (Паска)
Ігри весняні |
|---|---|
| Населений пункт: | с. Клюшниківка, Миргородський район, Полтавська область |
| Респонденти: | невідомі виконавці |
| Збирачі: | Галина Лук'янець |
| Дата запису: | 02.01.1992 |
| Транскриптори: | Катерина Курдіновська |
Текст збирача:
Після обід дітям роздавали крашанки, на вигоні дорослі чоловіки грали в крашанки. Ігор було декілька, той хто програвав, віддавав переможцю крашанку. «Навкотки» – на рівному місці котять назустріч одне одному крашанки. Чия розіб’ється, той програв. «Навбитки» – роблять дерев’яну гірку і по черзі пускають зверху крашанки, намагаючись поцілити крашанку супротивника. «Навкидки» – стають удвох проти себе й одночасно кидають одне одному крашанки; хто не впіймає – той програв. Якщо з льоту вони зіткнуться, програє той, чия розіб’ється. «Лоб на лоб» (молодіжний варіант) - хлопці з дівчатами билися гострими кінцями крашанок. Інколи було так, що якийсь бешкетник намащував воском край своєї крашанки і, звичайно ж, перемагав. Але коли обман розкривався, ох і гірко йому приходилося!
Христосували хлопці дівчат, вгощали по черзі, по віку. Гуляли вони в різних хатах. Казали при цьому: “Не підкачуй під корито сестри, брата”.
Вважається щасливою людина, що вмирає на Великдень, бо вона без Суду піде в рай.
