| Рубрики: |
"Чесність" молодої
Післявесільні викупи та розваги ("Житниця") |
|---|---|
| Населений пункт: | с. Журавка, Шевченківський район, Харківська область |
| Респонденти: | Зубко Анастасія Захарівна (1914), Герман Галина Семенівна (1922) |
| Збирачі: | Наталія Олійник |
| Дата запису: | 02.08.1994 |
| Транскриптори: | Наталія Олійник |
Ото туди колоски впихали і калину.
І все це обв’язують червоною стрічкою?
Ага.
А коли її п’ють?
На другій день свальби, у понеділок. Це вже беруть житницю, вручають крьосним. Це я знаю, я була крьосною. Вручають житницю, а її крадуть. Та ще як зазіваються крьосні, а в них украдуть її, а тоді її відкупають.
Як відкупають? Який викуп треба?
Ну могорич становлять тим, водку.
А що тоді робили з житницею?
А тоді житницю ділять усім. Всій беседі.
А коли шишки роздають?
Та ото ж дають житницю і шишки.
Було таке, щоб молода варила борщ?
Було таке, а в нас не прийнято було.
Хто перший мав переспати з молодою? Дружко?
Було у нас таке.
Коли молода була чесна, що вивішували?
та і простінь вивішували і цибулю на шию чіпляли сватам. Батькам молодої чіпляють, шо вона негарна.
Що тоді робили?
Наділи цибулю та й вирядили, раз вона не гарна.
За столом? А тоді її там розбирають?
І співають. Їй знімали вінок, а тоді надівали платок. Співали, шо привезли вам дівку, а зараз молодиця.
Не було, що молода зривала платок?
Цього не знаю, не бачила.
