А вечорниці були

А вечорниці були. Вечорниці як були? Оце особенно з зімнього времня, літом ніколи було. Літом собіралися дівчата молоді вечером. Оце де я і чула оці, я ж уже канєшно не того возраста, як наші, от наші мати там, бабушки, оці дуже багато знали пісень і ото і свайби справляли, й проводи, і родини, й хрестини і все оце. Було усе воно намічалось і робилось. Дівчата це вечером уже, ну по роботах же ж і скрізь, усяке було, собіраються. А ми ж дівчатами такими невеличкими до їх, інтєрєсно ж послухать, шо вони там. Парубки собіраються в одному крилі, там в одному кучкою кучкуються. А дівчата ж у другому. Це собіраються ну дві улиці там чи скільки. Знають уже де, у їх там де склад. Сходяться. Приходять дівчата, ну як на посиденьки вечером. Вийшли, і співать. Сідають і співають оці ж пісні, ну народні всякі пісні. А хлопці ж чують, шо десь дівчата співають. Ті собі йдуть. Або ж співають шо-небудь, або йдуть же гулять же з дівчатами. Ну й бувало таке, шо й гуляли. Бувало таке, улиця на улицю починають шось там задеруться, шось не помирили. Ну в основному були такі нормальні ігри. Не було там таких розбоїв разних. А зімою конєшно було. Складчини оце ж. То кажуть «досвітки». Одну хату, десь якась вдова, напримєр. Хата здорова в неї, ніхто нічим не міша, дітей малих немає. І вони приходять там: «Пустите, тьотю?». А вона така, як активна жінка, ну, допустім, чьо б я не пустила в хату. Хай би сходилися, хай би погуляла молодьож. І вони сходяться, зносять там шо-небудь же ж поїсти собі, випивок таких великих не робилося. А ну може ж і пили потрошку. Наливочку там якусь принесуть там із вишень чи з чого-небудь. І несуть там… капуста квашена, огурці квашені з діжки, мундєрка картошка наварять. Ну шоб мяса там, ковбаси це вже як мясниці, тоді вже. А то ж в основному піст і шо там, овощі, фрукти, гриби, отаке. Поназносили, сидять співають. Ті вишивають сидять уже такі, або трошки замужні, ті сходяться само собою. І сидять же не так даром сидять, а візьме якусь вишивку, кружево плести. Ну а ми ж були менші, ми заглядаєм же.

А ігри може якісь були?

Це тільки як снігу нападає багато, льод затой, тоді робили оце ж усякі на ставках робили оті… кататься ж. Закопують там у льод, закопують палку. На ту палку набивають ще дві, палку таку. І санчата туди ж прибивають. Тоді крутілка така. І це два хлопці там крутять цю ту, а ті катаються на санках. Оце такі ж були крутілки. То були сані такі, візьмуть сані. Санчата такі, ну здоровенькі, шоб там і втрьох сісти. І шукають, де спуск такий примєрно хароший. Ідуть там спускаються. Це зімнього времня. А то в основному ж ну які ігри? Таких шоб там якісь п’яненні і не було. Поспівать оце було там. Ну як у клуб посходяться, вже почались клуби оті, як почали клуби оті дєйствувать, там кіно почали привозить. А тоді ж ото на гармошці грає, а всі остальні танцюють. Нема в залі. Єсть стулля порозставляють, які там стулля, і які клуби були. Просто зданіє якесь уже невелике. Не такі, шо як зараз повистраювали. А тоді якесь зданіє, шо можна там прокрутить кіно, вже почали привозить кіно. І це як привозять кіно, ідуть же молодьож, туди йде у клуби, кіно ж подивиться. А ми ж тоже хочеться, а грошей не дають, ну нема грошей. Так нам яйця оце у курей, за яйце – і в магазін. П’ять копійок за те яйце. Взяли по п’ять копійок і побігли в кіно. Це як пустять нас. Бо ми пасли коров, гусей. У чотирі часа піднімає мати, вона на доярню їде, а ти гони гусей на стерню чи кудись там, їх же ж пасти. І треба гнать. Бетончик водички з собою, на поле гоню ж тих гусей. Спать хочеться. Копички стоять помолочені, уже ж як помолотять на жнивах. Під копичкою сіла й сплю. Овець пасли, коров пасли очередя. Оце були заняті всі діти оцим.