А це на Івана Купала ж русалки

А за русалок не помните, може шось там розказували?

А це на Івана Купала ж русалки. А ось Купала, були ж із шостого на сьоме (липня – В.Г.). Тоже гульня ж була. Виходили молодьож на берег, особенно де річка в кого єсть або луг. Отут харашо ось у Самотоївці, я вже як приїхали сюди, так тут було гуляння таке. … А здавна тоже ж так, сходилися ті, хлопці ходили папороть шукать у ліс. Молодьож уже ж розказувала, ми вже якось не ходили по ту папороть. Може хто й рискував, ну наші не ходили. А то ходили в ліс. Ну кажуть же така була примєта, шо як на Івана Купала піти в ліс і зірвать цвіток папороті, то це буде щастя, значить, таке. Ну не всім удається, не пускає шось туди, шоб ти найшов цвіток папороті. Папороть. Ну ти ж знаєш, як папороть цвіте? Ні, ну яка папороть? Зелені такі, вєточками. Ну представляєш, які це, у лісі. Красиві кущики такі, папоротники ж. Ну кажуть же, от ніхто не бачив, шоб воно цвіло. Ну й кажуть, шо вона цвіте раз, іменно в оцю ніч, купальську, на Йвана Купала. Ну й кажуть, хто, значить, зірве оцей цвіток, то щастя, значить, нємєряно буде, щасливий. Ну така була примєта. Ну й бували такі хлопці, шо пробували. Найдемо, ну кажуть же, треба ж піти. Ну й ходили. Бувало таке, шо ходили так і поперелякувалися. От хтозна шо воно таке. Чи так собі внушає людина, Чи може справді шось таке воно робиться. Шо іменно в цю ніч гроза появляється, вона й сейгод така гроза була. Не так шоб гриміло, а блимає, блимає, як горобина ніч. Ну і ішли ж у ліс, іде у ліс, а там… ну це ж зараз ми представляєм, шо це воно може там світиться трухлявий пеньок, і оті ж угольками як світиться, фосфор одсвічується. А раньше ж люди шо це, понімали вони це? Шо це фосфор там, чи шо. А йде, а воно світиться, уже, уже ляк. Ну ходив.

Ну ніхто не находив?

І не находив. Так підуть і проходять. Або поперелякуються поприбігають і не находять того цвітка. А було ж таке оце. А сходяться ж гуляють, складають костьор. Тоді палять чучало. Зроблять там якусь бариню. І гуляють, і стрибають. І кажуть же ж через костьор нада стрибнуть за руки забравшись. Ну єсть допустім у тебе молодий хлопець, і йдемо ж ми разом на гуляння. Оце ж ідуть на гуляння і пробують же разом перестрибнуть через той костьор. Огонь же горить, через той огонь. Якшо вони стрибнуть вдвох і руки їхні не роз’єднаються, і вони, кажуть, будуть умісті жить. Як роз’єдналися, ну от не видержали, огонь, стрибаєш, і не видержали. То, кажуть, і не будуть вони в парі. Це так казали й стрибали.