Ой, господи, на Масляну

Ой, господи, на Масляну. Збиралися це ж, робили на доярні. Собираємося доярками. «До мене приходьте сьодні, колодку тягать». І приходють до мене і мені ж нада.

Так ви вже ж заміжня, яка ж колодка?

А де ж воно заміжжя? Я уже не замужом була. А вони сміються. Ну нам випить нада. Чи там довго розбирались, шо я удова. А на другий день чи на третій день тепер до другої доярки ідуть.

А шо за колодку в’язали?

І ото прийдуть. Возьмуть, до ноги прив’яжуть шо-небудь там.

А шо?

А то гроші кладуть.

Шо прив’язували?

Здєлають палку, як кукла, і прив’язують.

А як це, як кукла, намотують?

Намотують, ага. Платком зав'язують.

Не просто дровиняку, а таку як ляльку робили?

Ні, ні.

Як дитинку

Да, як дитинку і всьо.

І шо, прив’язали вірьовкою. До ноги?

Прив'язали, а я тоді ж ставлю бутилку на стіл, откупаюсь. І знімають. Цілу неділю тягали колодку.

Варениками закусювали, да?

І варениками, та шо хто приготове.

На Масляну треба ж вареники?

Да обізатєльно.

А з чим?

Із сиром. Більш з сиром. Тоді ж не було, шоб, там, у холодільник ягоди збирать, як тепер.