| Рубрики: |
Святвечір (Багатий Святвечір)
Вечірники |
|---|---|
| Населений пункт: | с. Порубіжне, Борисівський район, Бєлгородська область |
| Респонденти: | Шаповалова Марія Петрівна (1926) |
| Збирачі: | Галина Лук'янець, Наталія Олійник |
| Дата запису: | 15.08.2012 |
| Транскриптори: | Вікторія Гавриленко |
Кутю носили у дєтстві.
З чого кутю варили?
І ячмінь, і пшеницю товкли.
Додавали шо, шоб смачненьке було?
У ступі (товкли – В.Г.). потом сахарем помастять і по дворях. А там хто шо дасть. Хто канхветів, а хто – насіння.
А як носили кутю, шо діти розносили, шо приказували?
Та нічого. Принесем до сусідів: «Нате вам вечерю». Ну вони покоштують ту кутю і: «Спасіба, спасіба». І нам дали там шото в сумки, і ми й пішли.
А коники , баришні давали? Пекли?
Пряники? Хто пік, а хто не пік. Давали і таке.
Формочки були?
А хто його, чи формочки, чи як вони там дєлали. Я й не знаю. Ну давали, пекли. Ну не всі. А один як, такий був мущіна, як молодий парень. Так він шо буряків нарізав солодунів, у бумажки пообгортав і давав нам. Прийшли додому, а там буряки. А ми думали ж канхвети. Тоді ж як з канхветами? Не так, як тепер. Пожалуста, любі. А тоді ні грошей не було, ні купить нігде було.
А буряки солодуни – це солодкі буряки?
Да, солодуни, да. Солодкі буряки. Різдво. Ну сіна батько внесе на стільці. В святий угол поставе, та і всьо.
у вас «святий угол» казали?
Да. Покуття ж, святий угол.
