Ну Тройця. «Клечанна» ще неділя

Ну Тройця. «Клечанна» ще неділя. Клечання. Рубали в лісі клечання.

З чого його рубали?

Ну спеціально єсть там кленок. Дерево. Отаке велике листя кленове.

Ну воно як дерево, чи як кущ?

Нєт, дерево. Ну рубали гілки, приносили додому. Ставляли в хаті по углах. Полів же ж де вони? Не було. Долівка була земляна мазана. Травою ж, жали траву, травою трусили. На воротях гілки чіпляли.

А на воротях гілки з якого дерева?

Ну на воротях більше із осики. Із осики, да.

Не казали для чого це?

Та Іуда ж там якийсь предав же ж, Іуда предав кого-то, того ж, Ісуса Христа. Ну от. Чи на осиці він тоді повісився, чи шо, Іуда. У хату осики ніззя було нести. Було, так кажуть. На городі ставляли.

А де на городі ставили?

Та коло двора.

Як при вході, як би в двір?

Да, да, на городі.

А на хлівах, де скотина?

Осику ставляли. А у хаті, в хаті кленок ставляли.

Ви це кажете, жали траву. Яку траву жали, шоб струсювати?

Ну, примєрно, клєвєр, шоб харош уже. Пахуща. Полинь, любисток. Щас його так і немає, а раньше був любисток.

і от скільки днів у вас це все лежить?

Ну поки стане прив’явать, а тоді викидали, нову жали. Нову кидали.

На долівку?

Да, да, довго тоді травою посипали.