У Клюшниківці виготовляли тільки конопляні сорочки

Текст збирача:

У Клюшниківці виготовляли тільки конопляні сорочки, але в сусідньому Снітині ріс льон. Жіночі сорочки були тільки додільні (тобто суцільні від горловини до низу - К.К), домоткані, з плосконі; з пришивною нижньою частиною (підтичкою) сорочок не було. З краму (купованої тканини) з’явилися десь у 20-х роках двадцятого століття. Були двох видів: три пілки або дві пілки з додатковим бічком (половиною пілки – К.К.), який вшивався з правого боку. Полотно на сорочки ткалося в 10 (чоловічі) або 12 (жіночі) пасом; жіночі й дитячі ткали з тонкішої плосконі, більш грубше полотно йшло на чоловічі сорочки.

На піст чоловічі та жіночі сорочки вишивалися чорними або просто темними нитками. У найбідніші часи використовували домашні фарбники: відвар ягід бузини (чорний, фіолетовий, синій колір), дубової кори (відтінки коричневого), кінського щавлю, як квітне (охряний, червоний), кропива або грачиха (свіже листя) – зелений.не

Жіночі сорочки. Найпоширеніші – з уставками, але зустрічався й цікавий варіант з суцільними рукавами, пришитими навскіс так, що по переду та заду сорочки залишалися зайві трикутники, які відгиналися на виворітну сторону, спереду відрізалися, а ззаду, по лицьовій стороні, пришивалися та вишивалися, утворюючи “куточки” (приблизно десятисантиметрові). Сорочку так і називали – “до куточків” (вишивкою декорувалася задня частина уставок-поликів – К.К.).
Призбирані горловина й низ рукавів оброблялися звичайними тоненькими смужками. Зустрічалися й рукава з “чохлами”.

Техніки: лиштва, мережка, хрестик, вирізування (купувалися спеціальні білі нитки фабричного виробництва). Вирізування по подолу сорочки називали «пелену висмикати». Після війни вже все вишивали хрестиком, а ще пізніше – гладдю.
Орнаменти (хрестиком): «волошки», «клубнички», «виноград», виконувалися заполоччю або муліне.

Чоловічі сорочки найчастіше кроїлися, як відомі “чумачки”, але на плечі робився шов, з чохлами шириною на два-три пальця або залишали незібраними (без “чохлів”); на горловині збори. Характерно, що розповсюджений варіант чоловічої сорочки, що імітував крій сорочок типу жіночих, в Клюшниківці не пам’ятають.
Вишивали сорочки по низу, рукавах, уставках, чохлах і горловині.