​На ноги тухлі

Текст збирача:

На ноги (взували – К.К.) тухлі, ботинки на шнурках; чоботи чорні, на свято – червоні та зелені з підковою (ялові, хромові). Чоботи люди шили самі в селі, хто як вмів. (Вони – К.К.) були майже у всіх, бо іншого взуття, окрім жіночих “модних” полусапожок і черевиків не знали. (Шили – К.К.) з телячої шкіри – юхтові, ялові; з конячої – шкапові; з козячої – хромові. У чобіт витяжки, перед і халява з одного шматка; позаду один шов та вшиті закаблуки. Чоботи-пришви – передок пришитий до халяви іншого кольору (чорно-зелені, чорно-червоні). Такі кольорові чоботи одягалися жінками не тільки з-за краси, а й для того, щоби не вимазувалися мережки святкових сорочок, які не можна було одягати з чорними, намащеними дьогтем чоботами.

Ногу під взуття обмотували прядівом, щоби халяви були рівно заповнень до колін і не зморщувалися.