Лєнтою просто так не обв’язували

(Дівочий головний убір – К.К.) ...Лєнтою просто так не обв’язували, тільки під вінок, одягаючи її за вуха. Дуже багато лєнт ззаду чіпляли на вінок (як з штучних, так і з живих квітів), просто перекидаючи їх. Стрічки (в Клюшниківці більше побутує назва “лєнти”) були й однотонні, й квітчасті.

Квіти у волосся просто так не затикали.
Дві коси дівчата заплітали у будень, обгортали їх кругом голови або закручували у гульки. Маленькі дівчата ходили з розпущеним волоссям, доки вже можна було заплітати косу.

Жіночі очіпки шилися так: верх зі складочок, посередині бантова; далі від неї на обидві сторони складочки по півтора сантиметри завширшки. Спереду очіпок прикрашався так званими “листочками”, викладеними з канту іншого кольору та пришитими до основної частини. Частина, що охоплювала голову, з’єднувалася позаду шнурками-зав’язками, край очіпка прикрашався смужкою пліса. Поверх очіпка такого типу обов’язково пов’язували квітчастою хусткою.
Були старовинні крамні хустки зеленого, вишневого кольору, з каймою, вишитою на фабриці вирізуванням і лиштвою того ж кольору.
Матеріал хусток: шерстяні – “кремові” з квітками; шовкові – темно-ягодові, з яскравими квітами; атласові – “орласті”, такі, як міняні, з ниток двох кольорів: чорно-зелених, зелено-коричневих, наприклад з одного боку зелені квітки (можливо раніше - російські орли) на коричневому тлі, а на другому боці навпаки; по краю ще прикрашені китицями.
І дівки, і жінки хустки носили по-звичайному, тобто обгортаючи кругом шиї обидва кінці і зав’язуючи позаду – це як холодно, або попереду вузликом – на тепло, влітку. Якщо гарна хустка, то кінець звисав, а як робоча, буденна – ховали під одяг.
Дівки й молодиці на свято у холодну погоду пов’язували великі квітчасті хустки, обгортаючись тільки одним кінцем, а другий звисав, покриваючи одне плече до низу. У старих жінок найулюбленіший спосіб пов’язування – кінці хустки пропускалися під підборіддям, а тоді зав’язувалися на макушці. Але деякі жінки, якщо подобалося, вдягали так хустку ще з молодиці, тобто платки на темені зав’язували і молоді жінки, але не дівки.