| Рубрики: |
Весільні хліби
Запрошення на весілля (Кликання) |
|---|---|
| Населений пункт: | с. Матяшівка, кут Кут, Великобагачанськи, Полтавська область |
| Респонденти: | Шкиря Марія Іванівна (~1928) |
| Збирачі: | Галина Лук'янець, Дмитро Лебединський |
| Дата запису: | 03.08.1990 |
| Транскриптори: | Вікторія Гавриленко |
Текст збирача.
Про весілля. Запрошення на коровай (обов’язково запрошує молодиця). Як садять коровай, кличуть чоловіка, жінки мажуть його сажею, краскою, мастилом, коли він суне рогач. Потім він хватає жінок і витирається об них. Далі йдуть на тік, на толоку, беруть горілку і т.д. Простеляють рядно і перекидаються через голову, потім беруть когось з батьків молодих і колишуть у рядні. Потім гуляють. Субота. Молодий з боярами і однією коровайницею кличуть на свадьбу. Коровайниця несе в платочку калач. Ходять з ціпком, прикрашеним лєнтами; починають з обіду. Раніше їздили (як далеко) кіньми. Молода йде з дружками і одна з дружок теж несе калач. Як покличуть всіх, приносять калач батькам. Коли молода йде вулицею й зустрічає жінок, вона їм кланяється, їй кажуть: «Хай вам Бог помагає!».
