Дружки пришивають квітки боярам.

Текст збирача.

Дружки пришивають квітки боярам. Сідають за стіл. Молода веде дружок зі своєї сторони, а молодий – з другої. Молодий і молода – коло гільця, на покутя, а коло молодого сідає світилка, тоді свашка, бояри – напроти. Молоду веде за стіл брат за носовий платочок. Співають: «Що брат сестру за стіл веде рано ранесенько». Виходять на двір, потанцюють, тоді сідають другий раз. Бувало так, що вінчаються вперідь, не в цей день, весілля. Як коровай крають приспівують: «Старший дружко коровай крає, семеро дітей має». Молодий і молода раньше не танцювали, бо кажуть «що молода горшки буде бити». Як виходять на двір, співають «З хати, бояри, з хати». Як покрають коровай, то середину, де шишка (і під нею запечені гроші, буває жито), дають молодим, а тоді батьку й матері, родичам і іншим (коровай печеться не один). На тарілочки – дві парні … дається двом чоловікам, щоб випили. Кланяються батькам. Ввечері у молодого вже, якщо є сестра у молодої, одіває на себе вінок молодої, щоб вийти скоріш заміж (якщо не рідна, то двоюрідна). А до молодого молода їде ще в цвітах, але з розплетеною косою, лєнту виплітає брат і забирає собі. Їде з молодою сестра, там теж роздають коровай і тоді тільки знімають вінок, тоді її передівають. Беруть одежу з її скрині. Сплять молоді в коморі.