Ну ото ж ми співали

Рубрики: Зустріч молодого в хаті молодої
Населений пункт: с. Шелудьківка, Зміївський район, Харківська область
Респонденти: Баранчик Ганна Захарівна (~1925), Ващенко Ганна Іванівна (1929), Павленко Марія Данилівна (1930), Ткачова Олександра Федорівна (1935)
Збирачі: Галина Лук'янець, Дмитро Лебединський, Олена Балака, Мирослава Семенова
Дата запису: 01.06.1991
Транскриптори: Вікторія Гавриленко

А як зустрічають молодого?

Ну ото ж ми співали «Як тупнули воронії коні». Тоді іде батько й мати. Беруть тарілку, на тарілку два там пиріжки, чи скільки, і водки, і дві чарки. Чи дві, чи чотирі. Виходят, і зразу ж виходят. Мати перва підходе ж до зятя зразу ж. Приклонилась, поцілувала. Тоді всих остальних – свашок, світилок. Тоді батько. Тоді наливають по рюмці. В одній рюмці – овес. Це молодому. Це молодому. Налила теща молодому рюмку. Він тільки до рота – і через голову. Вилив цю з вівсом. Другу наливає – він випив. Тоді ж налива бояринові, свашкам, світилкам біля порога.