Ну так це ж як заводять же молодого за стіл

Рубрики: Викуп (продаж) місця молодої
Населений пункт: с. Шелудьківка, Зміївський район, Харківська область
Респонденти: Баранчик Ганна Захарівна (~1925), Павленко Марія Данилівна (1930), Ващенко Ганна Іванівна (1929), Ткачова Олександра Федорівна (1935)
Збирачі: Галина Лук'янець, Дмитро Лебединський, Олена Балака, Мирослава Семенова
Дата запису: 01.06.1991
Транскриптори: Вікторія Гавриленко

Ну так це ж як заводять же молодого за стіл, боярин. А біля молодої ще як нема ж цих, нікого, сидить її чи братік маненький, чи там ну рідня якась, а може сусід, як нема. Палка така, на палці реп'яхи, настоящі реп'яхи. І він же тоді сидить. Ось же заводе дружко цього молодого, а хлопець сидит. А він не пускає. Та отак йому каже: «Я горобців драв-драв та сестру годував. А тобі, – каже, – дурно віддам? Не дам!» Ну а він же ж реп'яхами. Він тоді витяга гроші, дає йому. Цей каже: «Спасіба», вилазе. Він тоді сіда до молодої. Молода нахилена стоїть. Вона ж тільки ото почула, і молода на ноги встала. Ні, дружка встала, а молода сидить, так тільки нахилилася. Все времня, пока не сяде молодий. Тоді молодий підводе її, піднімає, поцілував і сіли.