| Рубрики: |
Дівич-вечір (Гільце)
|
|---|---|
| Населений пункт: | с. Шелудьківка, Зміївський район, Харківська область |
| Респонденти: | Баранчик Ганна Захарівна (~1925), Павленко Марія Данилівна (1930), Ващенко Ганна Іванівна (1929), Ткачова Олександра Федорівна (1935) |
| Збирачі: | Галина Лук'янець, Дмитро Лебединський, Олена Балака, Мирослава Семенова |
| Дата запису: | 01.06.1991 |
| Транскриптори: | Вікторія Гавриленко |
Привозе гільце і ото становлять же ж дерево яке-небудь і квітчають овсом, житом, зв'язують отак хрестами. Ну просто кладуть пучечками там. А зверху як обично хрестом овес і жито. Просто кладуть отак зверху, кладуть на тих палімачках (паличках - В.Г.).
А яке заввишки дерево, високе було?
Та любе, хто яке поставе. На столі ж поставлять. Та не дуже ж високе, шоб молоду було видно, та шоб дівчат було видно.
А де оце, у кого це гільце робиться?
У молодої. Приходе молодий з своїм свідєтєлєм, звали ми ж «боярином». Приходять оце на гільце ж вони. У суботу це. І ото те в суботу гільце ставлять. Увечері в суботу, як темно. Тоді ото ж посиділи, поспівали, там їх угостили й пішли вони на вулицю. Гільце оце стоїть уже до завтрього. Тоді от ж як уже молоду заводять, уже як повезуть молоду, молодий забрав, тоді це гільце прибирають. А обично цей хрест знімають, молоді ж коровай дають, на коровай цей хрест кладуть. І дві ложки ото красною лєнтою перев’язують. І ото ж той коровай у тарілку і пошол.
