А мачуха плаче, плаче й плаче

Рубрики: Нечиста сила
Населений пункт: с. Шелудьківка, Зміївський район, Харківська область
Респонденти: Товстокора Марія Михайлівна (1916), Товстокорий Йосип Сергійович (1916)
Збирачі: Галина Лук'янець, Дмитро Лебединський, Олена Балака, Мирослава Семенова
Дата запису: 01.06.1991
Транскриптори: Вікторія Гавриленко

А мачуха плаче, плаче й плаче. Вже до того доплакалась, шо вона ну вже нічого не пам’ятає. І шо? Стук-стук, вона виходе. Стоїть перед дверима чоловік в синьому каптані, так, як і жилось. Такий як… ну, чоловік прийшов. Він ступа з порога – й вона за ним. І повів, і повів прямо на кладбище до свого. Доходе, а там до гробу стала, а цей як зробивсь так як ото… ну як ото буран, завило отакої: «Ууууу». Його не стало і все. Вона закам’яніла, стоїть. Так вона єлі додому дійшла. Їй люди сказали, шо більше не плач. Отаке горе було. Це точно правда.