| Рубрики: |
Легенди
Миколая Святі |
|---|---|
| Населений пункт: | с. Шелудьківка, Зміївський район, Харківська область |
| Респонденти: | Товстокора Марія Михайлівна (1916), Товстокорий Йосип Сергійович (1916) |
| Збирачі: | Галина Лук'янець, Дмитро Лебединський, Олена Балака, Мирослава Семенова |
| Дата запису: | 01.06.1991 |
| Транскриптори: | Вікторія Гавриленко |
Потом случай такий був. Велика була бєдность. Ну год там триста, чи пятсот назад. Бєдность була велика в людей. В одного дядька було три дочки. Ну шо робити? Як заміж віддавати? А що ж брати, де брати шо. І він уже рішив на завтра чи післязавтра, віддам, дві дочки віддам у дом тєрпімості. Занімалися багаті люди. Дом тєрпімості. Ноччю шо. Ночччю получається шо. Серед ночі. Відчиняється вікно, підійшов якийсь старичок, відчиняє вікно, кладе три вузелочки, і пішов. Встає хазяїна: «Та шо ж такоє». Вузелочки. Ті вузелочки відкривають – золото в тих вузелках. А то Миколай приніс. Записано в його, як його читаєш акафіст, у його записано, шо… А тоді він на ранок уже радий, є йому вже одівати дівчат, і строїться, і на харчі. Повністю, це ж сильне діло. Отакий случай був.
