| Рубрики: |
Святвечір (Багатий Святвечір)
Голодний святвечір (вечір Водосвяття) Страви Напої |
|---|---|
| Населений пункт: | с. Дунайка, Грайворонський район, Бєлгородська область |
| Респонденти: | Близнюк Зінаїда Романівна (1940) |
| Збирачі: | Галина Лук'янець |
| Дата запису: | 29.07.2007 |
| Транскриптори: | Вікторія Гавриленко |
Святвечір так і звався, кутя голодна.
А як готували?
У нас як, обтовкували сочиво, у нас варили взвар із сушки: груші, яблука там, терен, оце таке. І оце не давали нам, пока зірка зійде. Пироги пекли.
Хто за зіркою дивився?
Да вже ж ми, ну хто? Ми ж, діти. Ага, пироги пекли з квасолею. Ну а тоді вже ж, як зірка з’явиться, уже ж дєдушка приглаша усих, а девять душ було в сім’ї. Вже сідають там, голодна кутя єсть голодна кутя. Борщ, з квасолькою, з грибами. І це ж вже вечеряють, це вже все тоді.
Мати ж ставила на стіл кутю? Шось приказувала?
В нас бабушка.
Квохтати не просили?
Квохтали ми, тільки не на цю кутю, а на другу кутю. На ту кутю, шо не їдять же під Хрещеніє. Так на ту кутю бабушка нас заставляла, в нас такі були лавки. Під Хрещення. Восімнадцятого числа називається тоже ж кутя. І ото бабуся несе чавун же із кутьою, ілі горщок, і узвар. І сіно ж там ото, становлять. А ми квокаєм, шоб же ж квочки сідали.
