А тоді шо їли: гарбуз

А тоді шо їли: гарбуз – він полєзний дуже, тоді топили в печах: чавуни картошки дрібної свинячої і зверху половинки – гарбуз печеться, а він же який полєзний. І діти в мене не боліли… Все домашнє було. борщ, юшка звали (хоч тепер суп), картошка, молошне. А яке ж воно добре було, боже мій.

А з чим пиріжки пекли? З калиною?

Да, калина, ще й буряк (червоний - В.Г.) терли, тушили… Даже білий, сахарний буряк, він же солодкий, а калина кисла. Із затіркою: вариться толчонка, тоді, на смальцеві із мукичкою перетирають ту картошечку на сковороді прижарюють. Ото звалася «затірка». І з грушами… Наварять груш сухих, і з грушами пекли пиріжки… Сало солили, закатки ж не було. Плічко (ногу - В.Г.) обрізали заднє, клали в сало. Це називалось «солонина», на́ літо. А літом їли з огірками, з помідорами. Одрізали ту солонину. А ще робили так: кістку виділяли і у ропі солили м’ясо обично із ноги. Тоді розкачували прісний корж такий великий і клали м’ясо у той корж, обмазували кругом – і в піч. І виходило так як буженина. І їли.

А корж тоді викидали?

Да. А м’ясо так запікалося.

А вечорниць чи досвіток не застали?

Були, гри́ща били колись… Ну, збіраються на різдвяних святках ото ж, хата, де гуляли дівчата, хлопці, а тоді ж там застолля в їх, і співають же.