Рубрики: |
Суспільні обряди та звичаї
Випічка Весільні хліби |
---|---|
Населений пункт: | с. Лиман, Зміївський район, Харківська область |
Респонденти: | Горобець П.П. (1929), Кравченко Любов Валентинівна (1958) |
Збирачі: | Наталія Олійник |
Дата запису: | 05.05.2018 |
Транскриптори: | Наталія Олійник |
Шишки ліпили, коровай ліпили. Пекли коровай та на кухлик шишку велику. Йдемо ліпити коровай, беремо з собою платочки ситцові, пов’язуємо як хвартухи спереду. Ліпим шишки, туди ж гроші кладем, всі «шишкарки». Всі кладемо гроші, то ж буде молодій із грішми. Гроші вкачували в коровай. Їй коровай дали (молодій – Н.О.), вона з короваєм поїде до свекрухи і там їй запечені гроші. Бабочки всі ліплят і приспівують. Діжу беруть, стають усі кругом діжі. Ліплять довго, а тоді садовлять їх за стіл, дають випити, закусять капустою (страва з кислої капусти – Н.О.) або картошкою. Усі лєву руку піднімають і стають кругом діжі, співають. Діжу піднімали вище голови, а тоді як підкинуть до гори, аж сволок умажуть кістом, сміються. Діжу піднімають догори і носять на руках перед тим, як ліпити шишки. Під діжею шишкарки цілуються навхрест.