Перед Різдвом на покутя

Рубрики: Свійська худоба і птиця

Страви

Пряники

Запрошення Мороза на вечерю

Вечірники

Колядування
Населений пункт: с. Чорноглазівка, Золочівський район, Харківська область
Респонденти: Токар Лідія Іванівна (1929), Вдовиченко Поліна Андріївна (1927)
Збирачі: Наталія Олійник
Дата запису: 21.07.2001
Транскриптори: Наталія Олійник

Перед Різдвом на покутя клали сіно, ставили на нього кутю, узвар. Сіно в хату заносив батько. Коли ставили кутю, приказувала мама: "Ставлю кутю на покутя, а узвар на базар". Сіно клали на покуті на долівку, бабуся сідала туди і квоктала, щоб квочки сідали. Коли квочки сідали навесні, то сіно з покутя зберігали і клали квочці у гніздо. В хатах красиво прибирали, заходили наче у рай. На стіл ставили 12 страв, готовили голубці, катлети, холодець... До крьосних носили вечерю. Заходили у хату і кажеш: Добрий вечер, з святим вечером! Нате вам, тато, і вам, мамо, вечерю. Вони сажають нас за стіл і угощають. А коли вже встаємо з-за столу, давали подарки: хто лєнту, хто плаття, хто на плаття, хто платочок. Давали бублики, цукерки, пряники, розфарбовані “московки”, “коні з козаками” хлопцям. Кликали Мороза вечеряти: “Морозе, Морозе, іди до нас вечеряти! Та не поморозь наші угіддя, огороди”. Батько при цьому виходив на поріг кликати Мороза. Після вечері до ранку нічого з стола не прибирали, казали: “Прийдуть святі вечеряти, Святий же ж вечер, і до ранку страва буде стояти на столі”. Всі ложки тоже оставляли на столі ямочкою догори. Ми ж спати лягаємо, а святі вечеряють. На другий день колядували, приказували:

Колядую, дую,

Де горілку чую

Там і заночую.

А ви не питайте

Та горілки дайте.