Рубрики: |
Свійська худоба і птиця
Страви Пряники Запрошення Мороза на вечерю Вечірники Колядування |
---|---|
Населений пункт: | с. Чорноглазівка, Золочівський район, Харківська область |
Респонденти: | Токар Лідія Іванівна (1929), Вдовиченко Поліна Андріївна (1927) |
Збирачі: | Наталія Олійник |
Дата запису: | 21.07.2001 |
Транскриптори: | Наталія Олійник |
Перед Різдвом на покутя клали сіно, ставили на нього кутю, узвар. Сіно в хату заносив батько. Коли ставили кутю, приказувала мама: "Ставлю кутю на покутя, а узвар на базар". Сіно клали на покуті на долівку, бабуся сідала туди і квоктала, щоб квочки сідали. Коли квочки сідали навесні, то сіно з покутя зберігали і клали квочці у гніздо. В хатах красиво прибирали, заходили наче у рай. На стіл ставили 12 страв, готовили голубці, катлети, холодець... До крьосних носили вечерю. Заходили у хату і кажеш: Добрий вечер, з святим вечером! Нате вам, тато, і вам, мамо, вечерю. Вони сажають нас за стіл і угощають. А коли вже встаємо з-за столу, давали подарки: хто лєнту, хто плаття, хто на плаття, хто платочок. Давали бублики, цукерки, пряники, розфарбовані “московки”, “коні з козаками” хлопцям. Кликали Мороза вечеряти: “Морозе, Морозе, іди до нас вечеряти! Та не поморозь наші угіддя, огороди”. Батько при цьому виходив на поріг кликати Мороза. Після вечері до ранку нічого з стола не прибирали, казали: “Прийдуть святі вечеряти, Святий же ж вечер, і до ранку страва буде стояти на столі”. Всі ложки тоже оставляли на столі ямочкою догори. Ми ж спати лягаємо, а святі вечеряють. На другий день колядували, приказували:
Колядую, дую,
Де горілку чую
Там і заночую.
А ви не питайте
Та горілки дайте.