Стрибали через вогонь

Стрибали через вогонь. Відьми нас лякали. Ми ще були малими, гуляли, а на нас копиця гороху котиться, а горох цокотить у стрючках. Ми полякалися, а хлопці взяли палку і почали по тій копиці бити, ось вона перетворилася на великого собаку, сидить і зуби вишкірив, а потім втік і ми втекли, бо полякалися. Плели вінки. З поля прибігаєш, рвем цвітки, робим вінки, одягаєм на голову, ну конєшно з приплясками. Пританцьовуємо Іванові, а тоді розводимо костьор, стрибаємо по очереді, а потім хлопець з дівчиною за руки бралися і стрибали. Такі гульки були під Івана (ввечері 6-го – Н.О.). А тоді ми ці вінки берегли. Як голова болить, надівай вінок і носи. Оце ми його засушуєм і він висить, або лежить коло ікон. І оцей вінок спасав. Пускали вінки на воду і казали: “Куда вінок поплеве, туди я і заміж піду”. Зранку збирали росу і вмивалися, шоб красивими бути.