Варили… Пісна юшка

Юшку з маком варили?

Варили… Пісна юшка. Киплять картошки (тоді розкипались, ну можна подавити), а пшоно – мняли у мисках череп’яних, чи те… мак. Пшоно то як капусняк варили… Тоді оце ж мак сиплять (скільки там юшки, ну на яку кострулю…), сиплять мак, змиють харашо, він зверху зпріває, кип’ячем наллють, постоє він там чи час, поки картохи варяться. Тоді цю воду зливають, шоб мочений мак був, начинають качалкою отоді (такою як гладили полотняні рубашки, рушники полотняні – отюг не брав полотна. Тільки ото рубель і качалка, і ото на столі качали). Тією качалкою мнуть мак до молока – він робиться білий. Тоді у ту юшку цей мак кидають, і ото «юшка» звалась. Ні сали́ни, ні олії́ни – нічого. Мак, картошка – і все.

А сіль?

Солили, а як же.

А юшка була густа чи ріденька?

Ріденька… Воно ж не густе, мак той, молочко. Коржі пекли з маком на Маковія, пампушки… В макітерку складуть, в піч поставе, а вони такі паром як пройдуть гарячі, отак їдять із маком, маком перелиті. Добре… Ото така юшка була.

Мак коли кидать, коли вже картошка зварилася?

Да.

мак вкинули і скільки шоб покипіло?

Та недовго. Скипить мак помнятий. Мак уже ж водичка сама біла, молоко.